Сімейний кодекс дещо застарів і його варто адаптувати

Ніна, жила в полі-сім'ї з двома чоловіками, має доньку.
Розкажіть історію своєї родини.

Я не планувала поліаморну сім'ю. Взагалі, мені здається, що такі речі, не плануються. У моєму досвіді це завжди виникало спонтанно, коли хтось із «традиційної» родини із двох осіб був готовий більше, ніж на одні стосунки. Так до сім'ї з двох людей приєднується ще одна, як було в нас, або більше.

Найважливіше для мене було зрозуміти, яка динаміка розвитку стосунків, чи всі члени сім'ї підходять іншим. Тому що насамперед полі-сім'я від сім'ї з двома людьми відрізняється тим, зі скількома людьми доведеться вибудовувати побутову комунікацію й домовлятися.

І не буває так, що обидва відразу закохалися в третього. Спочатку хтось просто погоджується з потребою партнера мати ще одні стосунки. І завжди фонить у родині, що один любить, а другий — просто погоджується.

Перехід зі статусу коханця статус члена сім'ї відбувається тоді, коли з'являються побутові обов'язки і вони розподіляються між усіма трьома або більше членами сім'ї.

Наша сім'я складалася з мене і двох чоловіків. З одного боку це було цікаво, з іншого — багато емоційного навантаження лежало саме на мені, як на тій, хто ініціював такий формат. Наша полі-сім'я проіснувала близько двох із половиною років. Але все якось само собою закінчилося, тому що не було далекосяжних планів.

Формат для мене виявився енерговитратним та надто емоційним. Він мене вимотував. Якби побутова частина була відсунута на другий план, можна було б будувати полі-сім'ю без проблем. А так виходить, що занадто багато ресурсів йде на улагодження внутрішніх процесів. Але якщо когось таке розважає — формат полі-сім'ї йому буде легко побудувати. У мене зараз на такі стосунки більше немає сил.

Як ви думаєте, така сім'я, як ваша — часте явище в Україні та світі?

Я знаю буквально кілька людей, які живуть у полі-сім'ях і це люди, у яких досить нестандартне ставлення до життя. Можливо, просто не всі навколо афішують належність до полі-сім'ї. У нашому суспільстві не готові приймати такі стосунки. У більш розвиненому суспільстві, можливо, такі родини більш відкриті.


Є люди, які не визнають вашу сім'ю "сім'єю". Що б ви сказали таким людям?


Питання в тому, хто в цій сім'ї третій, четвертий і як будуються взаємини. Тому що коли в нас йде мова про поліаморні стосунки, шлюб чомусь плутають із безладними статевими зв'язками, проміскуїтетом.

Але полі-сім'я — це не тільки секс. Це зовсім про інше. Про те, з якою кількістю людей ви можете розділити й налагодити побут та виховання дітей. Секс взагалі не обов'язково має бути у всіх членів сім'ї між собою. А от обов'язки одне перед одним у сім'ї повинні бути в кожного.
Що для вас "нормальна сім'я"?

Для мене немає поняття нормальної родини. Я орієнтуюся на потреби людей, з якими я живу. І коли всім добре, по-моєму — це і є нормальна сім'я.

Важливий критерій сім'ї — коли всім хочеться повертатися додому, усі відчувають вдома комфорт, довіру і спокій. Якщо це просто чоловік, жінка, діти, які проживають на одній території й мають штампи в паспортах — то ще питання, чи сім'я вони, якщо вони одне одного бояться, зневажають, ненавидять та відчувають інші погані емоції.

Дуже важливо відповідальне ставлення до дітей. Звісно, без дітей сім'я теж може бути нормальною, просто діти створюють особливу динаміку, коли дорослі об'єднуються заради турботи про когось молодшого. У сім'ї без дітей просто інші точки дотику.


Розкажіть про свої сімейні цінності.

Повага та підтримка. Причому безумовні. Коли ти не боїшся прийти зі всім, що в тебе трапиться додому й попросити підтримки, поради, що з цим робити. Тому що моя донька на сьогоднішній момент виховується в кількох сім'ях, мігрує між ними. І мені цікаво спостерігати за нею — у якій із сімей із якими цінностями вона почувається комфортно, а де їй погано. Я бачу, хто бере на себе обов'язки щодо неї — і ці люди теж є моєю великою родиною. На сьогоднішній день це й мій колишній чоловік, і його нова дружина, і його попередня дружина. Усі ми ділимо між собою відповідальність за наших спільних дітей. І сексу між собою в нас немає.

Тому насамперед важливо розуміти, що являє собою родина й що в ній головне. Для мене головне — наявність відповідальності, особливо до дітей. Секс і штамп — це індивідуальні і другорядні питання, що вирішуються в кожній родині окремо.


Чи важливе для вас питання офіційного оформлення ваших взаємин і чому?

Я довго роздумувала щодо цього, і тут питання не штампа в паспорті як такого, хоча він є узгодженням юридичних норм. Для мене важливіше саме визнання суспільством твоїх стосунків.

Наприклад, була ситуація, коли мені терміново потрібно було виїхати за кордон. Ми з моїм партнером розписалися виключно щоб уникнути запитань, чому я хочу виїхати з цією людиною. Відповідь «тому що він мені подобається і я з ним сплю» — єдиний придатний варіант, коли у вас немає штампу. А якщо він є, питань навіть ніхто не ставить.

Можливо, юридично формат шлюбу можна було б трохи адаптувати до потреб сучасного суспільства. Тому що на сьогодні сімейний кодекс дещо застарів. Хоча в ньому є раціональні положення, наприклад, офіційна відповідальність перед спільними дітьми

Текст: Аліна Шубська
Ілюстрація: Наталя Целюба
Made on
Tilda